ruda_bestia

Ностальгічно-політичне

Wed, 22 Jul 2009 13:04:21 GMT

Моє дитинство минуло в правильній галицькій родині, тому епоха перебудови ознаменувалася прослуховуванням політичної бардівської пісні. Звичайно улюбленцем був Тризубий Стас. Днями якось згадалася улюблена пісенька. І в черговой раз здивувалася її актуальності.

Про плюралізм (і знову актуально)

Сімейно-політична
Тризубий Стас

Мій випадок трагічно-безнадійний,
У мене, що не день - сімейний стрес,
Бо я сі вибачаю - інжинер безпартійний,
А жінка моя - член КПСС.
І ще одна проблема невеличка,
Бо різний по конфесіях мій рід:
Ось теща православна, свекруха католичка,
А ще в нас є автокефальний дід.

Народ, що заселя мою квартиру,
Живе у плюралізмі своїх вір,
Тому ми всі уклали задля миру
Сімейно-всесоюзний договір.
Сім'я, то є малесенька держава,
А моя просто чудо із чудес,
Сей каже - слава Леніну, а той - героям слава!
Христос Воскрес і смерть КПСС.

Отож співаю я: нехай живе моя
В умовах демократії сім'я.

Усі ми є правдиві українці,
Та кожен має свій авторитет.
Щовечора я бачу, татуйований на жінці,
Вождя її коханого портрет.
Відзначилась центризмом наша тьоща:
У неї біля ліжка, на стіні, висять і співіснують
Картина "Ленін в Польщі"
З картиною "Бандера на коні".

Ідеї світового комунізму
Проїли мою жінку до кісток,
Зробила з туалета музея атеїзму,
А з ванни агітатора куток.
Та я не потерпів оте знущання,
Гидоту тую геть повиносив,
Вона ж проголосила мораторій на кохання,
Й казала, аби навіть не просив.

Отож співаю я: нехай живе моя
В умовах демократії сім'я.

Тут дід автокефальний взяв свекруху,
Знайшовся ж межі ними спільний бог,
Пішли і записались до міського Руху,
Лишились жінка з тещею удвох.
Вони до нас хотят прийняти міри,
Махають перед носом партквитком,
Та я проголосив їм вотум недовіри,
І вивів із квартири їх партком.

Тепер я ту бабноту маю в носі,
Досягнуті консенсус, паритет,
Я, нинька, приступаю до ринкових відносин,
Якщо здобуду суверенітет.
Не дам їм ні авансу, ні зарплати -
Це мудрий політичний аргумент,
Хай спробують вони економічної блокади -
Подивимось, хто в хаті Президент!

Отож співаю я: нехай живе моя
В умовах демократії сім'я.

Та жінка не скорилася відразу,
І пише у Центральний Комітет:
Я прошу, до квартири введіть, товариш Язов,
Обмежений ракетний контингет.
Тепер у нашій хаті, нема де притулитись,
Усюди бронетанкові війська,
На кухні три зенітки, у кімнатах по гарматі -
Ось партії політика яка!

Поповнення :)

Sun, 19 Jul 2009 10:14:35 GMT

УРЯ! Вночі народився племінник. Ріііідний :)))

Новоспечена тітка щаслива. )) А ще мене запросили стати хресною мамою. Так що племінник стане ще й синочком .
Щастю моєму немає меж ))))))))))

Romantic

Tue, 30 Jun 2009 11:02:01 GMT

Ніч. Місяць. Зорі. Пляж. Відблиски світла у воді... Теплий вітер, який заплутався у волоссі... І нема нічого зворушливішого, ніж чоловік, який несе босоніжки, поки я іду по воді...

Хееелп!!!

Thu, 27 Nov 2008 15:32:49 GMT

Друзіі!!! Будь ласка, проголосуйте за мою фотку.
http://ruda.1plus1.ua/?page=11

Nadin S.

Заздалегідь величезне дякую.

ППЦ

Fri, 25 Jul 2008 08:52:28 GMT

Повертаюся вчора з лікарні, топаю до метро Печерська, бачу висить плакат. Щось там про річницю хрещення Русі, а далі величезними буквами: "Україна вітає СВОГО патріарха Алексія ІІ".

Ситуація називається: МАТУ В ГОРЛЕ ТЕСНО

ДР

Wed, 23 Apr 2008 07:50:57 GMT

Я на рік молодша і на рік мудріша, у день, день народження ... (С) Таліта Кум

Тут і ви можете залишити мені поздоровлення :)

Snake (10:34:27 23/04/2008)
Вітаю з днем народження, щастя, здоров"я, краси, радості, удачі, друзів та здійснення мрій

Anonim (10:34:27 23/04/2008)
Надюша, радость моя, свет очей моих, жемчужина сердца моего, поздравляю тебя с Днем. Любви тебе и исполнения желаний.

Dr_Fox (12:44:46 23/04/2008)
я тебе желаю шаленого кохання и несамовитих пестощів))) еще желаю, тебе что бы ты всегда была желанна и любима, цвела и пахла...и была самой обаятельной и очаровательной девушкой!!!))

Gabr1eL (z_s): C Праздничком!, всех привсех благ!)

orvena (15:21:27 23/04/2008)
С ДНЕМ ВАРЕНИЯ!!!!!!!!!!!!!!! Любви, красоты, любви и счатья!!!!!

tashenka (14:06:11 23/04/2008)

Надюшка! Поздравляю тебя с Днем Рождения! Желаю тебе счастья. здоровья ну и конечно ЛЮБВИ!!!! Цем тебя!

Львів

Fri, 22 Feb 2008 11:32:53 GMT

З наступного тижня я у Львові. Попередньо їду на два тижні. Всіх, хто буде в той час у славетному місті Лева і захоче випити пива чи кави у моїй компанії, прошу зголоситися. Буду рада бачити всіх :)

Нужен хелп

Fri, 08 Feb 2008 14:32:34 GMT

Друзі, поможіть! НА роботі оголосили конкурс на найкраще привітання на Валентина. В голові порожньо. Чисто як в пісні: Очі хмільні, думи дурні...
Якщо у когось є готове щось цікаве чи хтось може щось толкове скласти, будь ласка, напишіть мені :))
Я точно знаю, що між вами є дуже творчі особистості.
пліз, пліз, пліз

Мурк

Wed, 23 Jan 2008 14:12:48 GMT

Здається передчасно прийшла весна. Мені сьогодні в обід на вулиці абсолютно незнайомий чоловік подарував квіти Так приємно!!!

Зато потім колеги замучили питаннями типу: Що за свято?

Блін! Ну чому зразу свято?!

Рукоблудство. Я таки зробила це!

Thu, 22 Nov 2007 10:36:16 GMT

Кілька тижнів придивлялася, причитувалася, примірялася. І нарешті вчора

Я ЗВАРИЛА СВОЄ ПЕРШЕ МИЛО!!!
Тепер чекаю поки висохне і його можна буде витягти ))) А в кімнаті так приємно пахне корицею і ваніллю ))

Дякую miiish за докладну консультацію )

Магазини. Серветки.

Fri, 26 Oct 2007 11:47:55 GMT

Таки не витерпіла душа поета -- накупила серветок.

АПД. Вирішила, що два рази на місяць, з кожного авансу і зарплати, буду купувати пачку серветок. І пофіг, що їх назбирається багато. Буду хоч щодня гарно сервірувати стіл. А шо...

магазини, іграшки, серветки

Fri, 12 Oct 2007 11:15:34 GMT

Вчора був день покупок. В обідню перерву вибралася пошаритися по магазинах.

Спочатку вибирала подарунок дитині на рік. Дитині у якої все є. Забрела в ТСМ, для малого не знайшла нічого, зато собі приглянула дві пари штанів за цілком пристойними цінами. Найближчим часом, якщо вони мене дочекаються, планую купити.

Дорогою в офіс випадково натрапила на дитячий магазинчик "Знайка" і все, я там пропала. В магазині не банально м"які іграшки, а іграшки, які сприяють розвиткові дитини. Я вперше в житті пожаліла, що дитинство закінчилося. Вибрала іграшку і потім цілий вечір, ми -- дорослі, поки малий спав, бавилися нею.

Була в магазині одна іграшка для розвитку дрібної моторики. Я повністю від неї прибалділа і тримала би її вдома чи на робочому столі знімати стрес. Подаруйте мені таку штучку ... "ну пожалуйста!" (с)

Далі я пішла виконувати корпоративне доручення, купувати чай, каву нам в кабінет. І пропала другий раз. Треба було купити серветки. Я зайшла у відділ, а там.... А там... СЕРВЕТКИ, чи не всіх кольорів і з такими різними малюнками, що просто не вистачає слів щоб все описати. І хоч я не маніячу розписсом на склі, я обожнюю всякі різні серветки. Ну от, значить стою я... очі дурні в голові коловорот. Коли я в такому стані, моє раціо виключається наніц. Я вхопила пачок 10 серветок і галопом поскакала до каси, на касі розум повернувся і з магазину я вийшла лише з однією пачкою, але ідею накупити різних так і не покинула...

Мене вилікують?..

Навіяне

Thu, 11 Oct 2007 12:46:58 GMT

Знайшла в павутині. Дуже сподобалося. Навіяла valcury

Моєму мольфарові...

Просиналась... Ранішнє проміння вперто намагалось достукатись до свідомості, настирливо пробираючись крізь повіки. Вона любила цей стан між сном і реальністю - декілька хвилин, коли душа була вільна від тіла, а тіло було позбавлене балласту власної пам'яті.

А той чомусь збільшувався з кожним днем непропорційно швидко, ніби йому додавали вагу згадки, що безперечно десь існували, але були такими незначними, поки не виринули з минулого і не стали цілком реальним дежа вю - ось як зараз, відкривши очі, вона дивилась на розсипане по подушці м'яке волосся молодика, що спав поруч неї, і бачила в ньому себе десять років тому: рівне дихання, ще майже дитячі вуста і була раптово впевнена, що коли він відкриє очі, побачить у них сліпе збожнювання, таке ж, яке мабуть мала вона в очах десять років тому, прокидаючись коло об'єкта свого власного збожнення.

Знову закрила очі і поринула в круговерть десять років старих почуттів - любові, що її так засягла, першої справжньої пристрасті, коли себе вперше відчула жінкою, не тому, що її ніхто перед тим не хотів, але тому, що її вперше хотів хтось так досвідчений, чия увага її так тішила і додавала значної впевненості.

Згадувала, як тяжко ранило її його чоловіче еґо і небажання признатись у тому, що незважаючи на орду його прихильниць і коханок вона була єдиною, котра непомітно і ненав'язливо звила у його душі власний кут з власним вогнищем. котрий потім сама ж замкнула, викинула ключ і не повернулась, залишивши його душу всередині.

Хіба була винна вона в тому, що тоді ще не вміла читати в очах німі бажання і слова, котрі не дає чоловікові випустити його власна гордість? Гордість, котра з роками змінилась в покору, німе бажання, що переросло в німе прохання залишитись і не йти, або бодай відпустити його... Стежками власних снів / Слідами Твоїх слів / Із серцем просто неба / Вертаюсь я до Тебе / Вже знаю, куди йти і у які світи / Нічого не питаюсь / Я просто повертаюсь...

"Мій мольфаре..." - шепотіла колись, сидячи у його ніг, бо так любила, так показувала свою належність йому, була його маєтком і не відчувала при цьому жодного приниження, таким природнім здавася їй цей стан. "Мольфаре!" - зі сміхом казала йому через багато років, втікаючи від непроханого поцілунку, а постарілий мольфар сумно дивився на свою колишню закохану маріонету, і думав мабуть про той день і годину, коли помилився у приготуванні трунку, чи може, випив його сам, хто зна...

Цікаво, чи є серце у старого мольфара. а якщо є - чи щемить його, коли він бачить маріонету за вікном цілком модерньої кнайпи в оточенні молодих чоловіків, пізнає він свою роботу, свою власну руку - бо ніхто інший, ніж він, не навчив її прискіпливо вибирати собі того, з ким ввечері вип'є останню каву, так високо лiтати, що мольфарові не вистачило власних крил, щоб її наздогнати та затримати у її швидкій та категоричній втечі...

Мабуть так, і швидше всього, дивлячись у її насмішкуваті очі, та торкаючись чорних кучерів він розуміє, що десь колись додав до свого трунку забагато крапель з банятої пляшечки з надписом "Пристрасть" - з маріонети стала відьмочка, котра отруїла свого власника його ж отрутою, закляття стало прокляттям, відьма відчула свою силу і залишила чаклуна, збираючи по світі серця подорожніх у заплічну торбу...

Як важко його серцю на самому дні ненависної торби! Та кожного разу, дістаючись з торби до її м'яких долонь мольфар волів бути за плечима у неї, ніж залишитись напризволяще обабіч однієї з доріг, куди вона проходила...

Він просто чекає, коли вона зробить ту ж помилку - в бажанні володіти дасть своїм жертвам більше трунку, ніж потрібно, навчить їх усього, чого він навчив її, і одного світанку залишиться зовсім сама, наодинці із своєю старою торбою, в котрій чекатиме на неї вірне серце старого мольфара...

Пам"ятник Кучмі

Thu, 27 Sep 2007 11:15:43 GMT

Повний пиздець

А чо той КуЧмо показує голі коліна???
А ще мені цікаво, як довго статуя КуЧми протримається без сороміцьких написів

http://obkom.net.ua/news/2007-09-27/1240.shtml

АПД. У нього ще й вінок на голові. Чисто з бубусиної приказки: Голе-босе і в вінку

Thu, 27 Sep 2007 07:43:25 GMT

Загалом непогано.
Не згодна:
1. незнання гімну власної держави -- неприпустиме. На мою думку кожен громадянин держави повинен знати слова гімну, якщо вони є. Мені важко уявити корінного француза чи колишнього мешканця французької колонії в Африці, який нині живучи в Парижі, Марселі чи де-інде, який би не співав Марсельєзу тримаючи руку на серці. Він же француз!
2. у нас багато вулиць названо іменами загарбників і злочинців, а імені героїв невиправдано ідуть у небуття. У нас багато вулиць названих іменами зарубіжних письменників. Мовчу про Бальзака, Драйзера й іже з ними. У Києві є вулиця Мате Залки? Хто такий для мене Мате Залка? Угорський письменник, комуністичний прихвостень. Зато немає вулиці Миколи Зерова, одного з найкращих поетів і перекладачів, зокрема античної літератури, репресованого тою ж комуністичною владою. Чомусь славні імена письменників українців забуваються. В кращому випадку іхніми іменами називають провулочок, позначений цифрою на карті, і коли хтось його знаходить, ім"я викликає насмішку і перетворюється на потворний покруч.

Здається я захопилася)) І сама почала писати статтю ))

СТАТЬЯ, КОТОРАЯ ВЫИГРАЛА НА КОНКУРСЕ: "Я – УКРАИНЕЦ!"

Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я – украинец?

Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь.

Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно.
Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я – украинец.

Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам – они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.

А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь. Я – украинец.

Взято в afric_dymon.

Годі вже!!!

Mon, 24 Sep 2007 12:06:50 GMT

"Бросил пить, потому что устал" (с)

Як мені ~~бее-е-е-е~~ паскудно

Fri, 21 Sep 2007 10:43:57 GMT

ПИСК!
ПИСК!
ПИСК-ПИСК-ПИСК?
ПИСК-ПИСК

хі-хі

Tue, 18 Sep 2007 08:33:56 GMT

Ранок. Лечу щодуху на роботу. Ледь встигла пробігти від метро квартал, як чую: "Надь, сідай підвезу". Я з готовністю повертаюся в бік дороги, хтось із колег вирішив ранок почати з доброї справи :) , а там лише дві машини, порожній Жигульонок і Лексус з затемненими вікнами. Перша думка: "В мене галюцинації". Але ні, в машині сидить чоловік і махає мені руками. Я починаю озиратися навколо. В голові калейдоскоп думок: Може то не мене? Хто зі знайомих їздить на такій машині? Є один, але він тут не їздить і модель машини в нього інша.
Підходжу до машини, а звідти на мене дивиться водій мого головного роботодавця )))

Тест/не тест

Wed, 12 Sep 2007 08:13:56 GMT

Змавповане у to4ka_dozhdya
Телец
Для того, чтобы пробудить мстительность у Тельца, тоже в общем-то нужно как следует постараться. Тельцы укореняются во мнении о том, что человек - сволочь только после тщательного сбора статистических сведений на эту тему. Зато мстят они намного более извращенно, чем Овны.
По всей вероятности, основоположником вендетты стал именно этот знак (на пару со Скорпионом). Месть Тельца, как правило, заключается в планомерном и неумолимом перекрытии всех шлюзов и каналов обидчику. А Телец - такой знак, который, по каким-то причинам, завсегда оказывается владельцем тех самых крантиков, которыми эти шлюзы и каналы перекрываются. Например, в тусовке, Тельцы зачастую являются не только главными кормильцами, поильцами и принимальцами у себя дома, но и негласными законодателями мод и вкусов.
Это вовсе не значит, что они такие уж лидеры. Нет. Тут дело в другом. У них просто завсегда есть по любому поводу очень веское и весомое мнение. Поэтому новых людей и новые вкусы они никому не навязывают - они только одобряют или НЕ одобряют, то, что привносят другие. Так вот, ежели вы удостоитесь мести Тельца, то будьте готовы к тому, что Телец будет вас категорически не одобрять везде и всюду, куда только сможет дотянуться. А это значит, что вы, почти наверняка "останетесь без сладкого" и окажетесь в изоляции.
А если кто-то попробует за вас заступиться, то Телец "вычеркнет" и его - и так вплоть до двенадцатого колена. Причем, отмене эти санкции почти не подлежат. Для того, чтобы вновь заслужить доверие и уважение Тельца, вам придется столько каяться и лебезить, что проще сразу повеситься.

Решту дивитися тут: http://lightray.nnm.ru/kak_mogut_otomstit_dostatochno_znat_goroskop
ГИ-ГИ. Правда! )) Але правда і то, що ще нікому не вдалося мене до такого стану довести. То справді майже нереально.

Мля

Wed, 12 Sep 2007 07:35:15 GMT

День почався просто офіґенно. В автобусі якась, пардон, інакше назвати важко, корова, з усієї дурі стала на ногу. Мало того, що каблуком, мало того, що ледь не подрохотала кості, так ще й подряпала улюблене взуття. ((

Осіннє

Mon, 10 Sep 2007 11:40:16 GMT

Надворі осінь. Прохолодно, а я ходжу у легкій сорочці. Мені жарко. Організм категорично відмовляється сприймати холод. Це тішить, бо попереду холоду ще, ой, як багато...

Кінець кварталу

Wed, 05 Sep 2007 09:33:10 GMT

Привіт, мої червоні, запалені очка!!!

Роботи до х.я (сорі), а вересень лише почався ((

Історичне

Mon, 03 Sep 2007 12:56:18 GMT

На Івано-Франківщині відкрили перший меморіал радянським воїнам і воїнам ОУН-УПА, вшанувавши одночасно пам"ять обох сторін. Як на мене -- один з найрозумніших вчинків представників влади. Не можу не аплодувати. І кому після такого http://www.korrespondent.net/main/205592/ повернеться язик сказати, що західняки прагнуть відокремлення чи якусь іншу подібну дурню.

Шляк би трафив

Mon, 03 Sep 2007 12:38:48 GMT

І я колись поважала цю людину! Плете як не своїм язиком

http://ua.korrespondent.net/main/82164/

Ха! Львів осередок українсько-російського бізнесу...

Хоча, на жаль, мушу визнати, там насправді дуже багато народу перейшло на російську.

Де ви, хлопці з Бандерштадту?!

П.С. Нічогісінько не маю проти російської мови як такої, але... не у Львові

Геть москалів з України

Thu, 23 Aug 2007 09:32:04 GMT

Бля, коли вже закінчиться "беспредел" в тій державі. Мало того чо крадуть все що бачать, так ще й нищать все, що лиш під руку попадею Мало своїх вандалів, так ще москалів понапхалося. МТС вирішила встановити передавальну техніку у Львові на Вежі Корнякта -- старовинна дзвіниця 16 ст. біля вірменської церкви. А управління охорони історичного довкілля Львівської міськ ради розігнати копняками під сраку, за то що видали дозвіл на подібне неподобсво.

Читати тут:
http://obkom.net.ua/news/2007-08-23/1210.shtml